В кінці жовтня дні стають коротшими, а ночі – довшими. Стає холодно і темно. З ніг збивають сильні вітри. Листя опадає з дерев. Кельтське літо закінчується. Рік закінчуєтся і все замирає. Так приходить зима з її довгими, темними ночами.
В останню нічь жовтня за кельтським віруванням, їх бога Сонце викрадає князь темряви Самхейн. Саме в цю ніч, раз на рік відкриваються вората пекла і душі померших, привиди, кікімори і всі відьми світу кружляють в небі на своїх мітлах, нагоняючи на людей страху. Наступає час Хеллоуіна.
Щоб задобрити всю нечисть кельти виставляли на вулиці різноманітні пригощання. Діти і дорослі одягали маски й ходили від однієї хати до іншої, вимагаючи від господарів пригощення та трішки бешкетуючи. Хеллоуін – переддень дня всіх святих і сама назва цього свята походить від англійского слова «hallow», що означає «святий».
Цьогоріч ми вперше відзначали це свято у школі. Як же це все відбувалося?
